chrome firefox opera safari iexplorer

Меморіальний комплекс-музей «Молотківська трагедія»

  • с. Молотків,
    Лановецький район,
    Тернопільська обл.
  • (03549)4-32-84
Варто побачити: діораму «Спалення села» (художник С. Нечай), фрагменти спаленої хати: обгорілі двері, обвуглені колиска та ікона тощо (ди¬зайн — Б. Бошка і С. Мамчура), Кни¬га пам'яті, що містить спогади молотківців про трагедію.
Про музей:

29 квітня 1943 року було одним з найтрагічнішим в історії села. В цей день фашисти розстріляли, спалили живцем, замордували 617 мирних мешканців Молоткова.

У 1985 році, напередодні 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні в селі був створений величний меморіальний комплекс (його автори – тернопільчани архітектор Іван Осадчук, скульптор Борис Рудий).

Великі пагорби, що символізують братську могилу, мов розділили два Молоткова — сьогоднішній, оновлений, і той, яким він зостався після страшного квітневого дня. Поміж земляними валами дорога на вулицю Смерті — вулицю спаленого села. Скульптура Матері — вічна пам’ять про молотківських жінок, які загинули від рук окупантів. А праворуч обвуглений дуб, німий свідок трагедії. На місці кузні, де живцем спалили молотківських чоловіків, — пам'ятний знак.

Далі символічна сільська вулиця. Обабіч неї — спалені хати, долівки червоні, кольору крові. Ця печальна вулиця веде до музею „Молотківська трагедія”.

Зібрані тут експонати розповідають про історію села, участь його жителів у Другій світовій війні, у відбудові і сьогоденні. Найбільший розділ присвячений власне молотківській трагедії.

Над приміщенням музею, поруч з оглядовим майданчиком, з якого добре видно весь меморіал, знялися три пілони. Так зображено вбиту сім’ю: батька, матір, дитину. Стіна пам’яті ніби служить продовженням музею, виступи на Стіні — немов закам’янілі люди, більші — дорослі, менші — діти.

 

5 червня

Інші дати
Степан Сабадаш
1920 – український композитор, диригент, музикант, хормейстер. Пісні: «Очі волошкові», «Пісня з полонини», «Осінь» та ін.
Розгорнути
Володимир Підвисоцький
1857 –  фундатор української школи патофізіологів, ендокринолог, імунолог, мікробіолог. Автор версії про вірусну природу онкологічних захворювань.
Розгорнути
Народився Михайло Яловий (псевдонім – Юліян Шпол)
(1895, с.Дар-Надежда, нині - Харківська область – 1937), український поет, прозаїк, драматург. Автор збірки поезії «Верхи», роману «Золоті лисенята».
Земле моя, Сумом моїм заповитая, Теплоснажная, Стражданням закрижанена, В тобі – осталена – Дрижить Струна моя. (Михайло Яловий)
Розгорнути