chrome firefox opera safari iexplorer
Музеї України > Крим

Музей історії міста Сімферополя

  • 95000, м. Сімферополь, вул. Пушкіна,17
  • (0652) 62-12-42, 60-88-40
  • з 10.00 – 17.00
    Вихідний - понеділок
Про музей:

Музей історії міста Сімферополя. Рішення про його створення було прийняте  в липні 2008 р. Сімферопольською міськрадою. Музей є  установою комунальної власності м. Сімферополя, тому основні напрями його діяльності і завдання тісно пов'язані  з культурним, соціальним і економічним розвитком міста.

Будівля музею, розташована в центрі міста  вул. Пушкіна, 17  є цікавим зразком  архітектури другої половини 19 ст. і пов'язано з життям і діяльністю багатьох відомих людей, що залишили яскравий слід в історії світової культури, у тому числі і ученого-флоризму Е.В.Вульфа. Уродженець Сімферополя Е.В. Вульф, доктор філософії і біологічних наук, професор Таврійського університету,, що багато років працював в Нікітському ботанічному саду, здобув популярність як автор багатьох публікацій по ботаніці  півострова і, передусім, дослідження «Флора Крима».

У червні 2009 р. музей відкрився для відвідувачів. У 4 залах розмістилася експозиція, присвячена історії міста, художні і фотовиставки.

12 травня

Інші дати
12 травня відзначають:
  • День матері в Україні.
  • Всесвітній день медичних сестер.
  • Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми.
Розгорнути
Федір Моргун 
1924 – український державний і громадський діяч, учений-агроном, письменник і публіцист.
 
Розгорнути
Іван Марчук
1936 – український живописець, лауреат Шевченківської премії. Один із 100 геніїв світу.
Розгорнути
Варвара Адріанова-Перетц 
1888 – український і російський літературознавець, фольклорист, мовознавець, текстолог, бібліограф, педагог. Дослідниця давньоруської літератури, зокрема «Слова о полку Ігоревім» та інших пам’яток ХІ–ХVI cт.
Розгорнути
Народилася Софія Окуневська-Морачевська
(1865, с.Довжанка Тернопільська область – 1926) – перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка.
«Від Софії пішло мені те світло, за яким я так тужила, невиразно мріла». (Ольга Кобилянська)
Розгорнути

Пов’язані новини

Новини Дивитися всі