chrome firefox opera safari iexplorer

Свердловський краєзнавчий музей

  • 94800, м Свердловськ, вул. Пирогова, 12
  • (06434) 2-27-58
  • щодня, крім Понеділка і вівторка з 9.00-17.00
  • День безкоштовного відвідування: четвер
Про музей:

Краєзнавчий музей у Свердловську був заснований у 1972 році на громадських засадах. А вже наступного (1973) року закладові було присвоєно почесне звання «народного». Колекція музею формуватись са́ме в цей час на основі зборів на території міста та району, експонатів громадських музеїв, випадкових знахідок і продовжує поповнюватись новими експонатами дотепер.

Від 1975 року Свердловський музей — відділ Луганського обласного краєзнавчого музею.

У серпні 1991 року відкрито експозицію в новому (теперішньому) приміщенні по вулиці Пирогова.

Створення музею в Свердловську, його становлення як культурно-просвітницького закладу, пов'язане з ім'ям відомого на Луганщині краєзнавця, заслуженого працівника культури України Леонарда Веніаміновича Бєдіна, що присвятив музейній справі понад 20 років свого життя, був першим директором Свердловського краєзнавчого музею.

У наш час (2000-ні) в музеї щорічно експонуються 3-4 постійно діючих та 4-5 тимчасових пересувних виставок, які відвідують понад 20 000 гостей та жителів міста. Колектив музею підтримує тісні наукові контакти з музейними працівниками, краєзнавцями Луганщини, України, Росії. У 1998 та 2002 роках на базі Свердловського музею проведені наукові конференції з питань природи та екології, етнографії, а в 2003 році — міжнародну конференцію археологів та краєзнавців. При музеї діє творче об'єднання майстрів народної творчості «Тонус», працює єдина на Луганщині студія писанкарства, яку веде член національної Спілки майстрів народного мистецтва Тетяна Коновал.

23 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Козицький
(1893, с. Летичівка, Черкаська область – 1960) – український композитор, музикознавець, педагог, громадський діяч. Один з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. Тілько дав мені бог Красу – карії очі, Та й ті виплакала В самотині дівочій. (слова Тараса Шевченка, музика Пилипа Козицького)
Розгорнути