На Міжнародній науковій конференції з нагоди 230-ти річчя заснування знаменитого дендрологічного парку «СОФІЇВКА» запропонував тему визначення сучасної світоглядної місії УМАНІ та його важливої історико-культурної та природної складової – Софіївки. Нагадав перед тим, що влада протягом останніх років всіляко намагалася «ВІДДАТИ» нашу УМАНЬ в ідеологічний та релігійний простір інших держав. Але якщо за попередньої влади глава адміністрації президента Ложкін обґрунтовував місію «нового Ізраїля» для ВСІЄЇ України, то очільник офісу президента Єрмак, а згодом і сам Президент Зеленський взялися за перетворення Умані в «другий, МАЛЕНЬКИЙ Єрусалим». Для підтвердження серйозності цього плану той таки Єрмак посилався на підтримку особисто премʼєр-міністра Ізраїлю Натаньягу та відповідальних за геополітично важливу справу міністрів. Тож як дружня влада Ізраїлю на чолі з Натаньягу допомогла своєму, як зазначав Зеленський, «маленькому Єрусалиму» під час ВІЙНИ? Аж ніяк – ЖОДНОЇ реакції ЗАСУДЖЕННЯ обстрілів російською ордою Умані (останні масові атаки на місто були 16 та 21 жовтня 2026 року) від урядовців Ізраїлю уманці так і не дочекалися. Зате за останні десятиліття в місті, всупереч всім приписам архітектурного та мовного законодавства, таки зʼявився «маленький Єрусалим» в районі хасидського кварталу. Тим часом ні урядовці в Києві, ані місцеві чиновники не переймаються тим фактом, ...

Нині виникла парадоксальна ситуація, коли після заяви Президента про необхідності встановлення памʼятника Гетьману Івану Мазепі на місці памʼятника Леніну, дискусія істориків та краєзнавців щодо оптимального та історичного обґрунтованого місця для пошанування великого Гетьмана і мецената завершилася. Це ще більш дивно, адже НАША ініціатива та меценатство у справі встановлення памʼятного знаку Івану Степановичу Мазепі у Києво-Печерській лаврі гальмувалося саме нинішніми владцями, щонайменше 7 років. Очевидно справа виглядала вже звичайно - хтось запропонував у виступ Зеленського вставити фразу, яка по-КВНівськи звучить пафосно і прикольно: «Там де Ленін впав, стоятиме Мазепа». Проте окрім одноразової афористичності у цій ідеї НЕМАЄ жодного іншого історичного чи краєзнавчого пояснення. Ба більше за життя Івана Мазепи та до 30-х років 19 століття біля цієї місцини було болото та водоймище. Географічно - це була околиця міста і пустка, куди звозили відходи та сміття. Потім це Козине болото (бо за переказами тут паслися кози) почали осушувати та облаштовувати Хрещатиську площу. Між іншим, Тарас Шевченко в 1846-47 рр. мешкав саме на Козиноболотній вулиці, 8а, яка нині називається провулком Шевченка. Бессарабською площею це місце стали називати тому, що у середині 19 століття тут сформувався стихійний ринок, куди свій товар та ...