chrome firefox opera safari iexplorer

У музеї Франка у Львові експонують 24 посмертні маски відомих українців

02 листопада 2017 о 10:03

Виставку «Дотик до вічності» відкрили у середу, 1 листопада, в одному з виставкових залів музею ім. Івана Франка у Львові.

На ній вперше презентують посмертні маски з унікальної колекції скульптора Петра Дзиндри. Із гіпсу він зліпив обличчя художниці Олени Кульчицької, композитора Станіслава Людкевича, оперної діви Соломії Крушельницької та інших відомих українських особистостей, повідомляє Zaxid.net.

«Знімати маску із лику варто через 2-3 години після того, як людина померла. Спочатку лице змазують вазеліном, потім від чола до підборіддя прикладають міцну мотузку, і тоді заливають усе обличчя гіпсом. Коли він починає в'язатися, тоді цією мотузкою форму розрізають на дві половинки», – пояснив Петро Дзиндра.

Опісля з ними працює вже сам скульптор. Серед майже двох десятків експонатів у залі є оригінали та копії. Помістили серед них і відбиток обличчя патрона музею – Івана Франка, а ще його товаришів і духовних наставників.

«Праворуч ми розташували маску Михайла Драгоманова, який вплинув на світогляд Каменяра. Ще тут є обличчя Івана Труша, який був на 13 років молодший за Франка, але вони товаришували, митець намалював 10 портретів Івана Яковича», – розповіла завідувачка експозиційного відділу музею Віолетта Чернієнко.

Проте гіпсове обличчя ні в якому разі не приховує людину, а навпаки, відкриває її сутність.

«Вони показують особистість такою, якою вона була, – гармонійною та вмиротвореною, тією, яка не тільки пішла на вічний спочинок, а й знайшла внутрішній спокій», – вважає директор музею Богдан Тихолоз.

Виставка «Дотик до вічності» триватиме до кінця листопада.

18 липня

Інші дати
Міжнародний день Нельсона Мандели
Цей День - день його народження в далекому 1918-му році. Він прожив 95 років, 67 з яких присвятив справі миру і гуманізму. 
Розгорнути
Народився Юрій Іллєнко
(1936, м.Черкаси – 2010), український кінорежисер («Криниця для спраглих», «Вечір напередодні Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою»), кінооператор («Тіні забутих предків»), сценарист («Мріяти і жити», «Лісова пісня»).  
«Якщо є бажання, є безмежна любов до своєї Батьківщини і власної Нації, є сила волі щось чинити корисного для Матері-вітчизни, то і одна людина, зціпивши зуби, буде перти плуга на ниві національного відродження, відродження національної самосвідомості". (Павло Загребельний)
Розгорнути