chrome firefox opera safari iexplorer

У «Буковелі» пройшов ІІІ всеукраїнський фестиваль вареників

27 лютого 2012 о 11:20

26 лютого гості ТК «Буковель» мали можливість провести Масляну, взявши участь у Третьому всеукраїнському фестивалі вареників, що проходив під гаслом: «Хай кожен живе, як вареник у сметані!»

Свято відбулося з розмахом: веселися від душі, змагаючись у спритності, співаючи, танцюючи, дівчата жартували над парубками, які ще вичікують із одруженням, зобов’язавши кожного з них «колодку» колисати та колискову співати.

А батькам, що зволікали з одруженням дітей, до лівої ноги в’язали поліно, з яким вони повинні були танцювати. Що вражало – це щиросердечні зізнання у цих «гріхах» самих парубків та батьків. Водночасі ніхто не відмовляв собі у задоволенні поласувати млинцями з різними начинками і, звичайно ж, варениками. Бо ж, як кажуть, «вареники, вареники, Божі хваленники, не кожен їх варить, але кожен хвалить”.

Серед тих, хто ласував традиційними для цього свята стравами, знайшлися й такі, що вирішили позмагатися у швидкості споживання вареників. Це Дмитро Жебрак та Максим Кравчук (м. Запоріжжя), Анатолій Вихрист (м. Вінниця), Руслан Фехер (м. Ужгород), Богдан Рацюк (м. Київ), Олександр Лопатін (м. Москва), Роман Стьопін ( м. Дніпродзержинськ), Ілля Ремеслов (м. Донецьк) та Олександр Малахій (м. Одеса).

Переможцем, як і в минулому році, став донеччанин Ілля Ремеслов (м. Донецьк), який встановив світовий рекорд: з’івши 100 вареників за 5 хвилин 33 секунди. До речі, він побив рекорд – 6 хв.44 сек., який встановив під час Другого фестивалю вареників.

Традиційне святкування було доповнене зведенням зі снігу пам’ятника Варенику, якого зліпили аніматори курорту та Ярема Мисько – учасник Першого фестивалю снігових фігур в ТК «Буковель», виступом фолькгурту «Мажор».

Організатор фестивалю — Event-агентство «Art-Bukovel». Партнери в проведенні свята: ТК «Буковель», ТМ «Хортиця», ресторан «Козачок».

Інформація та фото Олександри Мечевої  

«Рідна країна»

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути