chrome firefox opera safari iexplorer

Митців на Андріївському змусили платити в два рази більше за місце

02 липня 2012 о 10:40

На Андріївському узвозі в Києві митці побоюються, що їм нав'язують нові правила торгівлі і рано чи пізно просто виживуть з узвозу.

«До сих пір ми за оренду місця платили в Подільську РДА. У мене виходило 300 грн на квартал, і ще 300 грн на рік. Нещодавно був створений якийсь орган самоорганізації населення під керівництвом президента Асоціації арт-галерей України Віктора Хаматова. Ми нібито повинні підписати договори, згідно з якими будемо платити цьому органу „благодійні внески“ — 1200 грн на рік за кожні 1,5 кв. м. Куди будуть витрачати гроші, не зрозуміло», — розповів один їх художників, пише «Сегодня».

Митців зобов'язують оформитися, як приватні підприємці. «Але які з нас ЧП? Ми можемо місяцями не заробити ні копійки. Але тих, хто не підпише договір, погрожують вигнати з допомогою міліції», — кажуть майстри.

1 липня на Андріївському провели збори і вирішили направити листи керівництву міста, щоб розібралися в ситуації.

Віктор Хаматов запевняє, що хвилюватися не варто. "Після реконструкції Андріївський узвіз отримав новий вигляд, і у зв'язку з цим розпорядженням КМДА була затверджено новий порядок заходів на узвозі. Раніше торгували, як і де хотіли. Тепер вироблено положення про проведення на Андріївському постійно діючої виставки-ярмарки. Був створений «Вуличний комітет „Андріївський узвіз“, я обраний керівником. Нам доручена організація виставки-ярмарку за підтримки КМДА і РДА. Художники обговорюють, як їм залишитися творчими людьми, і в той же час мати право продавати свої роботи без правил і обмежень. Але це суперечить законодавству. І їм необхідно вибрати форму легалізації права продажу. Вуличний комітет — це орган КМДА, це не чиясь кишеня», — повідомив Хамітов.

Джерело: ТСН
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути