chrome firefox opera safari iexplorer

У столиці створили Музей історичного центру Києва

29 листопада 2012 о 16:14

Київська міська рада вирішила створити Музей історичного центру Києва.

За прийняття відповідного рішення на засіданні 29 листопада проголосував 101 депутат, повідомляють «Українські новини».

Відповідно до рішення, музею передано в безстрокове користування цокольне нежитлове приміщення площею 21,1 кв. м на вулиці Богдана Хмельницького, 66, що перебуває на балансі КП «Управляюча дирекція Шевченківського району».

Головному фінансовому управлінню КМДА разом із Шевченківською райадміністрацією доручено щорічно передбачати видатки на функціонування музею в межах загального обсягу видатків у галузі «культура та мистецтво».

Як відомо, у серпні 2011 року Київська адміністрація дозволила добудову скандального торгово-офісного центру по вулиці Богдана Хмельницького, 7, прости якого кілька років протестували місцеві мешканці та громадські активісти.

Тоді голова КМДА заявив, що будівлю добудують, але буде в ній не торговий центр, а «Музей історії Києва». Будівлю передали у власність міста та ще й виділили 10 мільйонів гривень на її добудову.

Крім того, Попов, який до цього кілька разів заявляв, що будівництво незаконне і щонайменше тричі обіцяв його зупинити (на початку лютого2011року, з 17 по 20 лютого 2011 та у середині червня 2011 року), представив скандальних забудовників Вагіфа Алієва та Вадима Столара"меценатами".

Опозиція заявляла, що прикриваючись Музеєм, Попов просто вирішив узаконити скандальне будівництво.

Музей історії міста почав роботу в 1982 році в приміщенні Кловського палацу, а в травні 2004 року його закрили для відвідування, а його експозицію перевезли до в «Українського дому» на Європейській площі.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути