chrome firefox opera safari iexplorer

Сіль на дорогах роз'їдає автомобілі, взуття та труїть людей і собак

28 грудня 2012 о 09:24

Сіль на дорогах-ковзанках перетворюється на справжню отруту для пішоходів, тварин та псує автомобілі, йдеться в сюжеті ТСН. 

Щорічну проблему сольових посипань вже давно вирішили у Європі, де їх замінили безпечнішими сумішами.

Сіль, яка з'являється на дорогах столиці переважно вночі, роз'їдає кригу навіть при морозах. Якщо мінус сильний, на допомогу приходять пісок та реагенти. На часі чоботарі завалені роботою.

Майcтер на ім'я Грант розповів, що сіль наносить неабияку шкоду і взуттю: «Сіль є сіль. І клей роз'їдає, і шкіру, і підошву».

А на столичних СТО майстри замість капота все частіше заглядають під машину. Метал просто не витримує агресивної суміші. «Гострий предмет стукнув по днищу кузова, а солі, які роз'їдають кузов, довели, що дірка була наскрізна. Я не думав, що маленька тріщина, призведе до таких наслідків», — поскаржився власник позашляховика.

Сіль нещадна до всього: кузов, фарба, гумові деталі. Вона начебто підвищує безпеку на дорозі, але водночас б'є по гаманцю.

Та найбільше від випарів небезпечних реагентів страждають тварини, зокрема собаки. Собаки — перші потенційні жертви випарів небезпечних реагентів.

«Випаровування натрію хлориду викликають респіраторні захворювання як у тварин, так і у людей. Але у собак це особливо часто — вони нижче знаходяться до землі», — пояснив ветеринар.

За день-два у ветклініках стоятимуть черги із застуджених чотирилапих. До того ж, можуть з'явитися дерматит та висипка між пальцями та на шкірі. Тому після прогулянки ветлікарі радять ретельно митися.

У автомайстрів схожа порада – частіше заїжджати на мийку.

У Європі сіль майже не використовують. Скандинави трамбують сніг і додають дрібний гравій. Німці посипають хлористим магнієм.

Українці від соління не відмовляються, бо це найдешевший спосіб для комунальників. Проте сіль — це тиха зброя, яка вбиває родючість ґрунтів і навесні збільшує кількість українців-алергіків.

Розділи: Суспільство

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути