chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві відбувся творчий вечір літературознавця Сергія Гальченка

06 лютого 2013 о 10:03

5 лютого 2013 року в приміщенні Національного музею літератури України відбувся творчий вечір відомого літературознавця, шевченкознавця, заступника директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Сергія Анастасійовича Гальченка.

Сергій Гальченко майже тридцять років працює в галузі українського архівознавства, літературного джерелознавства та текстології. Завдяки його пошукам у фондах державних архівів та музеїв з’явилися архіви відомих українських письменників та діячів науки і культури. Його монографія «Текстологія поетичних творів П.Тичини» (1990), численні статті, публікації та окремі видання спадщини українських письменників Т.Шевченка, І.Франка, В.Стефаника, В.Винниченка, Остапа Вишні, П.Тичини, М.Рильського, М.Драй-Хмари, В.Сосюри, М.Івченка, В.Чумака, В.Блакитного, Г.Епіка, А.Малишка, О.Гончара, В.Стуса свідчать про те, що Сергій Гальченко зробив вагомий внесок у справу розвитку літературного джерелознавства і текстології.

В рамках творчого вечора пройшли презентації  проектів, у створенні яких Сергій Анастасійович брав активну участь:

— Тарас Шевченко. Вірші. Рукописна збірка, ілюстрована М. Башиловим і Я. де Бальменом (1844 р.). Факсимільне відтворення (2010 р.);

—  Тарас Шевченко. Другий “Кобзар” 1847 року. (2010 р.);

—  Тарас Шевченко. Альбом 1845 року. Факсимільне відтворення (2012 р.);

—  Повернені Шевченківські раритети (2010 р.);

—  Сергій Гальченко. Скарби літературних архівів (2012 р.).

Творчий вечір пройшов за підтримки  Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України,  Національного музею літератури України, Малої академії наук України, Всеукраїнської асоціації музеїв.

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути

Новини Дивитися всі