chrome firefox opera safari iexplorer

Українська археологічна наука може припинити своє існування

17 березня 2016 о 14:55

Кількість співробітників Інституту археології скоротилася вдвічі і тепер становить лише 136 осіб. Якщо в невеликій за розмірами Польщі налічується близько 7 000 археологів, у маленькій Грузії, яка пережила не найкращі часи, — понад 1000, то по всій Україні працює не більше 300 спеціалістів з археології.

Про це пише Наталія Михайлова у своїй статті для «Дзеркала тижня».

Так, майже половина співробітників Інституту археології працюють на 75, 50 і 25 % зарплатні.

Але нинішнього року український уряд, вочевидь, вирішив закрити проект «Українська археологія». Інституту археології НАНУ було виділено коштів на 30% менше, ніж потрібно для мінімального функціонування наукової установи.

В результаті, другий місяць поспіль археологи «добровільно» пишуть заяви на відпустки за свій рахунок.

43 % наукових співробітників — а це 60 науковців різного віку, працездатних і активних, отримали попередження про скорочення. Деякі з них не уявляють свого життя без археології.

До речі, нині в Інституті археології працюють 8 колишніх співробітників Кримської філії. Колеги полишили звичні робочі місця, квартири і переїхали на материкову Україну з надією підтримати українську науку. Тепер їм доведеться утримувати свої родини на урізані урядом України ставки.

Західні колеги не можуть зрозуміти: чому з величезних фінансових потоків, які надають Україні їхні уряди, український уряд не може виділити 5 мільйонів, необхідних для збереження Інституту археології. А натомість вилучаються гроші з кишень самих археологів? І з ким вони працюватимуть у майбутньому? З Інститутом звільнених археологів?

Отака євроінтеграція…

Що ж у сухому залишку? Наука засинає, прокидається мафія. Зажерлива і неспинна мафія так званої «чорної археології» — від простуватих «недільних» копачів з металошукачами та лопатами до озброєних грабіжників, і ще вище — до олігархів та родичів колишніх президентів. Чим менше прав і можливостей у професійних археологів — тим розкутіше почуваються «чорні».

Звичайні люди, журналісти, політики і навіть міністри культури не завжди розуміють різницю між фахівцями і злочинцями. Інколи у пресі можна прочитати захоплюючі описи піратських «розкопок», злодюжки полюбляють хизуватися «трофеями» по телевізору. І навіть без докорів сумління святкують День археолога!

Але така нерозбірливість суспільства, а головне — уряду, призведе до того, що найбільші багатства української історії, які мають виставлятися в музеях і приваблювати туристів, прикрашатимуть приватні колекції або розпродуватимуться на ринку.

Розділи: Новини освіти

9 грудня

Інші дати
Народився Борис Грінченко
(1863, с. Вільховий Яр, Сумська область - 1910) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, громадсько-культурний діяч. Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови». Один із організаторів і керівників товариства «Просвіта».
Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Не хваліться, що жива ще Наша воля й слава: Зрада їх давно стоптала, Продала, лукава! (Борис Грінченко)
Розгорнути
Народився Борис Тен (Микола Хомичевський)
(1987, с. Устенське Друге Рівненської обл. -1983) - український перекладач, педагог. Автор збірки сонетів "Зоряні сади", перекладів творів Есхіла, Гомера, Аристофана, Ф. Шиллера, А. Міцкевича, О. Пушкіна, Л. Толстого та ін. класиків світової літератури.
Розгорнути