chrome firefox opera safari iexplorer

Українська археологічна наука може припинити своє існування

17 березня 2016 о 14:55

Кількість співробітників Інституту археології скоротилася вдвічі і тепер становить лише 136 осіб. Якщо в невеликій за розмірами Польщі налічується близько 7 000 археологів, у маленькій Грузії, яка пережила не найкращі часи, — понад 1000, то по всій Україні працює не більше 300 спеціалістів з археології.

Про це пише Наталія Михайлова у своїй статті для «Дзеркала тижня».

Так, майже половина співробітників Інституту археології працюють на 75, 50 і 25 % зарплатні.

Але нинішнього року український уряд, вочевидь, вирішив закрити проект «Українська археологія». Інституту археології НАНУ було виділено коштів на 30% менше, ніж потрібно для мінімального функціонування наукової установи.

В результаті, другий місяць поспіль археологи «добровільно» пишуть заяви на відпустки за свій рахунок.

43 % наукових співробітників — а це 60 науковців різного віку, працездатних і активних, отримали попередження про скорочення. Деякі з них не уявляють свого життя без археології.

До речі, нині в Інституті археології працюють 8 колишніх співробітників Кримської філії. Колеги полишили звичні робочі місця, квартири і переїхали на материкову Україну з надією підтримати українську науку. Тепер їм доведеться утримувати свої родини на урізані урядом України ставки.

Західні колеги не можуть зрозуміти: чому з величезних фінансових потоків, які надають Україні їхні уряди, український уряд не може виділити 5 мільйонів, необхідних для збереження Інституту археології. А натомість вилучаються гроші з кишень самих археологів? І з ким вони працюватимуть у майбутньому? З Інститутом звільнених археологів?

Отака євроінтеграція…

Що ж у сухому залишку? Наука засинає, прокидається мафія. Зажерлива і неспинна мафія так званої «чорної археології» — від простуватих «недільних» копачів з металошукачами та лопатами до озброєних грабіжників, і ще вище — до олігархів та родичів колишніх президентів. Чим менше прав і можливостей у професійних археологів — тим розкутіше почуваються «чорні».

Звичайні люди, журналісти, політики і навіть міністри культури не завжди розуміють різницю між фахівцями і злочинцями. Інколи у пресі можна прочитати захоплюючі описи піратських «розкопок», злодюжки полюбляють хизуватися «трофеями» по телевізору. І навіть без докорів сумління святкують День археолога!

Але така нерозбірливість суспільства, а головне — уряду, призведе до того, що найбільші багатства української історії, які мають виставлятися в музеях і приваблювати туристів, прикрашатимуть приватні колекції або розпродуватимуться на ринку.

Розділи: Новини освіти

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути