chrome firefox opera safari iexplorer

Українська археологічна наука може припинити своє існування

17 березня 2016 о 14:55

Кількість співробітників Інституту археології скоротилася вдвічі і тепер становить лише 136 осіб. Якщо в невеликій за розмірами Польщі налічується близько 7 000 археологів, у маленькій Грузії, яка пережила не найкращі часи, — понад 1000, то по всій Україні працює не більше 300 спеціалістів з археології.

Про це пише Наталія Михайлова у своїй статті для «Дзеркала тижня».

Так, майже половина співробітників Інституту археології працюють на 75, 50 і 25 % зарплатні.

Але нинішнього року український уряд, вочевидь, вирішив закрити проект «Українська археологія». Інституту археології НАНУ було виділено коштів на 30% менше, ніж потрібно для мінімального функціонування наукової установи.

В результаті, другий місяць поспіль археологи «добровільно» пишуть заяви на відпустки за свій рахунок.

43 % наукових співробітників — а це 60 науковців різного віку, працездатних і активних, отримали попередження про скорочення. Деякі з них не уявляють свого життя без археології.

До речі, нині в Інституті археології працюють 8 колишніх співробітників Кримської філії. Колеги полишили звичні робочі місця, квартири і переїхали на материкову Україну з надією підтримати українську науку. Тепер їм доведеться утримувати свої родини на урізані урядом України ставки.

Західні колеги не можуть зрозуміти: чому з величезних фінансових потоків, які надають Україні їхні уряди, український уряд не може виділити 5 мільйонів, необхідних для збереження Інституту археології. А натомість вилучаються гроші з кишень самих археологів? І з ким вони працюватимуть у майбутньому? З Інститутом звільнених археологів?

Отака євроінтеграція…

Що ж у сухому залишку? Наука засинає, прокидається мафія. Зажерлива і неспинна мафія так званої «чорної археології» — від простуватих «недільних» копачів з металошукачами та лопатами до озброєних грабіжників, і ще вище — до олігархів та родичів колишніх президентів. Чим менше прав і можливостей у професійних археологів — тим розкутіше почуваються «чорні».

Звичайні люди, журналісти, політики і навіть міністри культури не завжди розуміють різницю між фахівцями і злочинцями. Інколи у пресі можна прочитати захоплюючі описи піратських «розкопок», злодюжки полюбляють хизуватися «трофеями» по телевізору. І навіть без докорів сумління святкують День археолога!

Але така нерозбірливість суспільства, а головне — уряду, призведе до того, що найбільші багатства української історії, які мають виставлятися в музеях і приваблювати туристів, прикрашатимуть приватні колекції або розпродуватимуться на ринку.

Розділи: Новини освіти

12 травня

Інші дати
12 травня відзначають:
  • День матері в Україні.
  • Всесвітній день медичних сестер.
  • Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми.
Розгорнути
Федір Моргун 
1924 – український державний і громадський діяч, учений-агроном, письменник і публіцист.
 
Розгорнути
Іван Марчук
1936 – український живописець, лауреат Шевченківської премії. Один із 100 геніїв світу.
Розгорнути
Варвара Адріанова-Перетц 
1888 – український і російський літературознавець, фольклорист, мовознавець, текстолог, бібліограф, педагог. Дослідниця давньоруської літератури, зокрема «Слова о полку Ігоревім» та інших пам’яток ХІ–ХVI cт.
Розгорнути
Народилася Софія Окуневська-Морачевська
(1865, с.Довжанка Тернопільська область – 1926) – перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка.
«Від Софії пішло мені те світло, за яким я так тужила, невиразно мріла». (Ольга Кобилянська)
Розгорнути