chrome firefox opera safari iexplorer

На варті природи: 5 надихаючих історій

07 липня 2021 о 18:38

7 липня – День працівника природно-заповідної справи України. З експедицій історичними регіонами Ukraїner розповів надихаючі історії про людей, які присвятили своє життя захисту, збереженню та примноженню унікальної української флори та фауни.

Створити й охороняти парк

Міжрічинський парк на Сіверщині – один із найбільших регіональних ландшафтних парків України та природно-заповідних об'єктів Європи. Півстоліття тому з цих земель виселили кілька десятків сіл, розчищаючи територію під військові полігони.

Андрій Сагайдак опікується «Міжрічинським» понад 15 років, а ще його знають як головного екскурсовода. У 2002 році за його ініціативи тут створили регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський» площею 102 тисячі гектарів. До нього увійшли землі Козелецького та Чернігівського районів із більш ніж десятком об'єктів природно-заповідного фонду.

Фото Микити ЗавілінськогоUkraїner

Від заповідника регіональний ландшафтний парк відрізняється тим, що має інший природоохоронний статус: тут можна не лише збирати гриби та ягоди, а й вести господарську діяльність. На території також є й історико-культурні пам'ятки, зокрема церкви XIX століття.

Більше про парк «Міжрічинський» та Андрія Сагайдака: відео Ukraїner

Захисники «Тузлівських лиманів»

В Україні найменша кількість заповідних земель серед країн Європи. Та навіть на територіях національних парків та заповідників відбувається незаконний вилов риби, браконьєрство та розорювання земель. Команда національного парку «Тузлівські лимани» з 2015 року взялася за боротьбу із наслідками недбалого ставлення до природи. Тепер тут створюють спеціальні штучні острови для птахів, маршрути для туристів та зупинки для споглядання за тваринами.

Фото Юлія Кочетова-Набожняк. Ukraїner

Захисникам парку «Тузлівські лимани» за кілька років вдалося залучити сотні волонтерів, почати відновлювати озеро Сасик та притягти до відповідальності кривдників природи. Щоденно вони мають справу з браконьєрами, фермерами та підприємцями, ласими до земель та жителів «Тузлівські лимани».

Більше про парк «Тузлівські лимани» та його захисників: відео Ukraїner

Надія для «Меотиди»

«Меотида» – унікальний природний парк Приазов'я із понад 60 пам'ятками археології та культури, фрагментами традиційної забудови українців, греків та донських козаків. З 2014 року на території парку почалися бойові дії. Як наслідок – частина «Меотиди» опинилася на території, тимчасово окупованій російськими військами.

Попри це команді парку вдалося залучити волонтерів та активістів, аби разом зберегти природний ресурс та врятувати мережу мальовничих проток, гирл, озер і лиманів, які ніколи не використовувалися для сільського господарства. Надія Долгова – тоді перша заступниця директора «Меотиди» – очолила боротьбу за існування та функціонування парку, територія якого розділилася фронтом.

Про «Меотиду» та її Надію: відео Ukraїner

З мисливця в охоронця природи

Щорічно в Україні реєструють сотні випадків браконьєрства, втім здебільшого ці судові справи не закінчуються вироками. Між тим серед українців є зоозахисники, які вдаються до сміливих кроків, аби зупинити нещадне знищення дикої природи, та створюють осередки гуманного ставлення до тварин.

Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин при Галицькому національному природному парку з'явився завдяки колишньому мисливцю Володимиру Бучку, який перетворився із винищувача природи на її захисника, і стверджує, що це нормальна еволюція кожної людини. Він створив центр, де звірі, що постраждали від людської жорстокості, отримують надію на визволення або гідні умови утримання в притулку.

Більше про Центр реабілітації диких тварин: відео Ukraїner

Відновлювати екосистему Беремицького

Природоохоронний об'єкт Беремицьке був заснований на Сіверщині у 2015 році. На його створення місцевих активістів на чолі з Антоном Неліпом надихнула ідеологія фонду Rewilding Europe: «ревайлдинг».

Довідка. "Ревайлдинг" дослівно можна перекласти як «назад у дикість», тобто відновлення природи до стану невтручання людини.

Низька густота населення та деградація земель, зокрема внаслідок інтенсивних меліоративних робіт, а також природні особливості регіону стали сприятливими умовами для ревайлдингу саме поблизу села Беремицьке. Тут мешкає багато червонокнижних тварин і птахів. На 500 гектарах лісостепу засновники парку відновлюють природу в такому вигляді, якою вона була багато століть тому.

фото Юрій Стефаняк. Ukraїner

Окрім відновлення екосистеми, співробітникам парку доводиться розв'язувати й нагальні проблеми – боротися з лісовими пожежами та займатися реабілітацією тварин і птахів, постраждалих через недбальство людини.

Більше про відновлення Беремицького: у відео Ukraїner






Джерело: 24 канал
Розділи: Довкілля

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути