Вона — українка, розумниця, красуня і працює прибиральницею. Він — поляк, успішний та заможній адвокат, її працедавець. Вона по вуха в нього закохана і балує його то борщем, то варениками, щоб хоч якось звернути на себе увагу. Він наминає українські страви за обидві щоки і ніяк не може запам’ятати, яке ж у неї ім’я. Тому для зручності називає її Машою (так звали її попередницю).
Це — одна із сюжетних ліній нового популярного польського серіалу «Дівчата зі Львова», пише DW.COM.
Неочікуваний хіт сезону
Більше 3,5 мільйонів поляків (тобто, майже кожен десятий житель країни) обов’язково вмикають щонеділі перший національний телеканал TVR, щоб співпереживати з чотирма молодими українками, які нелегально прибирають квартири у Варшаві і намагаються знайти там своє щастя. Серіал б’є рекорди рейтингів і цим дивує польських телекритиків. Багато з них не розуміють, чим викликаний такий ажіотаж, дорікаючи сценаристам тим, що ті використовують численні стереотипи.
Можливо, творців «Дівчат зі Львова» надихнув культовий американський серіал «Секс у великому місті». Навіть заставки схожі, тільки у польській версії це, звісно, обриси Варшави, а не Нью-Йорка. Якщо винести за дужки те, що в американців йдеться про нью-йоркських світських левиць, а в поляків — про бідних українських прибиральниць, то самі ідеї серіалів досить схожі.
Це — життя і пригоди чотирьох нерозлучних подружок в сучасному мегаполісі. Вони намагаються знайти своє щастя і підтримують одна одну в складних ситуаціях. Як і в «Сексі у великому місті», характери «Дівчат зі Львова» прописані дуже яскраво. Вони не схожі одна на одну, кожна харизматична по-своєму.
Чотири подружки
Світлана — найдосвідченіша, розсудлива і має найдовші ноги. За освітою — хімік. Працює в Польщі прибиральницею вже три роки, добре знається на мийних засобах і серйозно ставиться до життя. Їй не шкода розділити свою кімнату з трьома подругами, які теж приїхали до Польщі шукати кращої долі.
Поліна — відчайдушна, хвацька, відверто сексапільна, колишня власниця збанкрутілого модельного агентства. Її хлопець (теж тепер вже колишній) зраджував їй з моделями просто на дивані в її кабінеті.
Уляна — розумна, правильна, майже не посміхається. Скрипалька, випускниця Львівської консерваторії. Щоб дозволити собі квиток на автобус до Польщі, вона зі сльозами на очах продала свою концертну скрипку.
Оля — наймолодша зі всіх подруг та дурненька. Абсолютно нерозторопна й непристосована, їй найважче знайти роботу. У Львові в неї залишився п’яниця-наречений Ігорьок, котрий не хоче працювати і постійно тягне з неї гроші. До речі, всі українські чоловіки з минулого чотирьох подруг неодмінно виявляються або алкоголіками, або негідниками.
У молодиць, за винятком Олі, з дідусями і бабусями вдома залишилися діти. Вечорами вони спілкуються з ними скайпом, а потім влаштовують колективне дівоче ревіння. Всіх чотирьох героїнь грають польські акторки. Вони старанно імітують український акцент, використовуючи замість схожих польських українські слова. Творці серіалу говорять, що пробували на ролі й українських акторок, однак жодна не пройшла кастинг.
Ці дивні сусіди
Головні героїні — наївні, симпатичні, порядні. Їм легко співпереживати. Зі своїми ж земляками автори не надто церемоняться. Польські чоловіки в серіалі найчастіше розглядають українок як об’єкт сексуальних домагань. Наприклад, один з працедавців хоче, аби Поліна прибирала голою в самому лишень білому фартушку. Правда, він готовий їй за це більше платити.
А деякі полячки в серіалі — безжалісні експлуататорки. Так, Олю господарка квартири відводить у поліклініку і змушує пройти тест на наявність венеричних захворювань та СНІДу. А гроші за цей тест вираховує у неї із зарплатні.
Щоправда, трапляються на шляху українок і добрі, чуйні поляки. Це, перш за все, пан Генрік — літній господар квартири, де живуть героїні серіалу. Він з батьківською теплотою ставиться до своїх квартиранток, бере за місяць всього по 20 доларів з кожної за оренду. Є ще екзальтована молода акторка, яка бачить у Світлані радше подругу, ніж прибиральницю, і з більшим бажанням звертається до неї по допомогу для завчання ролей, аніж прибирання квартири.
Серіал — автопортрет суспільства?
За приблизними оцінками, в Польщі працюють до півмільйона українців, багато з них нелегально. Десятиліттями Польща була країною, звідки емігрували. І раптом Польща стала тим, чим раніше були для неї Німеччина чи Велика Британія. Адже для українців це — Захід! «Зображене в серіалі — це життя, і його історії — це в тому числі й наші історії. А, можливо, в першу чергу, наші, — говорить в інтерв’ю виданню Gazeta Wyborcza режисер серіалу Войчех Адамчик.
— Про те, якими ми є, і якими ми можемо бути. А бути ми можемо дуже різними». Швидше за все, у «Дівчатах зі Львова» поляки впізнають і самих себе. Адже дотепер за кордоном працює не один мільйон їхніх співвітчизників.
Серіал виявився настільки успішним, що всі очікують продовження. Польськими ЗМІ навіть ширяться плітки, що у другому сезоні йтиметься, серед іншого, й про події на Майдані взимку 2014 року. У першому сезоні дія відбувається восени 2013-го. Можливо, автори тим самим спеціально намагалися уникнути політики. А, можливо, сподіваючись на успіх, залишили простір для маневру. В будь-якому разі, польські прихильники серіалу з нетерпінням чекатимуть продовження пригод львівських Попелюшок у Варшаві.
