(бл. 1056 – 1113) – київський літописець та письменник-агіограф, чернець Києво-Печерського монастиря. Автор житій святих князів Бориса і Гліба та Феордосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті времінних літ».
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.