(бл. 1056 – 1113) – київський літописець та письменник-агіограф, чернець Києво-Печерського монастиря. Автор житій святих князів Бориса і Гліба та Феордосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті времінних літ».
1924 – діяч партизанського руху. У роки Другої світової війни була учасницею загону «Партизанська іскра» на Миколаївщині. Загинула від рук окупантів. Герой Радянського Союзу.