Національний заповідник створено на базі Збаразького державного історико-архітектурного заповідника в 2005 році.

До складу заповідника входять споруди Збаразького замку, залишки Старозбаразької фортеці ХІV ст., ансамблі монастирів оо. Бернардинів і сс. Феліціянок, церква “Спаса” оборонного типу 1600 р. та ще декілька церков, адміністративні будинки, споруджені в ХІХ ст., Вишневецький архітектурно-ландшафтний комплекс (реставрується), Скалатський замок, замок 1631 року в м. Теребовля, замок 16-17 століть в селищі Микулинці  Теребовлянського району, замок 17 століття в селищі Золотий Потік, замок 1600 року в селі Підзамочок, замок 14-18 століття в селі Язловець Бучацького району, замок 16- 18 століть в селищі Скала-Подільська і замок 17 століття в селі Кривче Борщівського району.

В експозиціях і фондосховищах зберігається значна кількість матеріалів археологічних досліджень території Тернопільської області. Активна збиральницька діяльність забезпечила створення різнопланових колекцій: годинників, стародруків, культових речей, ікон, килимів, вишивок, предметів побуту і повсякденного народного вжитку, одягу, ковальських, столярних і гончарних виробів, предметів образотворчого і ужиткового мистецтва, зброї, нумізматики, керамічних люльок для паління, кахлю, філателії, тощо.

Пам’ятки Національного Заповідника “Замки Тернопілля” включені у туристичний маршрут “Золота підкова України”. Двері експозиційних залів Збаразького замку та Вишневецького палацу відкриті для вітчизняних та зарубіжних туристів. В заповіднику панського будинку Збаразького замку працює готель «Гетьман».

У залах замкового палацу в м. Збаражі розміщено 25 експозицій, серед них: “Археологія”, “Трипілля краю”, “Етнографія”, “Ремесла краю”, “Зброя”, “Нумізматика та боністика”, “Килимарство” тощо. Збереженню духовних цінностей нашого народу присвячені експозиції ікон, предметів культового призначення, стародруків та скульптури. Жваву цікавість відвідувачів завжди викликають різьблені з дерева скульптури козацької тематики та шевченкіади народного умільця Володимира Лупійчука.