chrome firefox opera safari iexplorer

Житомирський обласний краєзнавчий музей Центральне приміщення

  • 10014, м.Житомир, площа Замкова,1
  • (0412) 47-49-22
  • щодня, крім понеділка, з 10.00 до 17.00
    Зимовий період: з 10.00 до 16.00
Про музей:

Житомирський обласний історико-краєзнавчий музей — один з найстаріших музейних закладів України. Значний внесок у розвиток музею, як наукової установи, у поповнення його фонду зробили вчені: геолог і географ Павло Тутковський, археолог Сергій Гамченко, фольклорист і етнограф Василь Кравченко.

18 квітня 1970 року відбулося відкриття нової експозиції відділу історії та картинної галереї в 2-х поверховому приміщенні колишнього католицького єпископа та його управи, яке було побудовано в 1909 році.

Сьогодні фонд музею складає понад 150 тисяч одиниць зберігання. Значну цінність мають таксидермічна  колекція, картини західноєвропейських художників XVII-ХІХ ст.

За останніми роками були відновлені і створені — відділ етнографії з експозицією про традиційний народний побут і культуру Житомирського Полісся; Коростенський краєзнавчий музей; музей-садиба Рильських; музей партизанської слави Полісся; літературно-меморіальний музей В.Г. Короленко і літературно-меморіальний музей Лесі Українки; картинна галерея.

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути