chrome firefox opera safari iexplorer

Школи вшановують жертв Голодомору і без методичок Міносвіти

25 листопада 2010 о 20:54

Загальноосвітні школи України не виключали зі своїх програм заходів щодо вшанування полеглих у трагедії 1932-33 років, попри відсутність цього року методичних рекомендацій з боку Міністерства освіти.

Керівники опитаних нами шкіл запевнили, що, як і в минулі роки, проводяться тематичні уроки про Голодомор, хвилини мовчання, учні створюють стінгазети та беруть участь у пошуку інформації.

Дехто з освітян каже, що це навіть на краще, бо заходи організовуються не за наказом, а насамперед, з точки зору важливості дати, а тому менше часу йде на паперову звітність перед вищими інстанціями.

А от на Львівщині ініціативу у свої руки взяла регіональна влада. І попри мовчанку з Міністерства видала підпорядкованим навчальним закладам свої рекомендації з вшанування жертв Голодомору.

Ми запитали у вчителів шкіл з різних міст України, як у них відзначають День пам’яті і наскільки вирішальними для навчального процесу є вказівки «згори».

Назарова Ольга, директор середньої школи №158, Харків:

— У п'ятницю після третього уроку будуть зібрані в коридорі всі діти, підключать апаратуру і буде 10-хвилинна урочиста «лінійка». Будуть розказувати про Голодомор. Буде хвилина пам'яті. Свічки запалять, вірші читатимуть. Фільм теж будемо показувати. Ми що, не люди? Ми ж все це розуміємо. Доросле покоління це все добре розуміє.

Жанна Михайлівна, середня школа №8, Одеса:
— Минулі роки вивозили дітей на Соборну площу, запалювали свічки, а в цьому році рекомендацій ще не було, але в межах школи вже проводили брейн-ринг на цю тему, учителі історії проводили спеціальні уроки.

Валерій Завіновський, заступник директора з виховної роботи, вчитель історії спеціалізованої школи №17, Черкаси:

— У п’ятницю у п’ятих-одинадцятих класах протягом дня у нас буде проведений невеликий інформаційний десант, в рамках якого учні відвідають практично всі класи поінформують про цю дату. Також на інформаційному табло нашої школи, яке зустрічає учнів на вході, протягом дня крутитиметься невеличка презентація, яка повідомлятиме про день пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.

Ми проводимо акції чи заходи не завжди в прив’язаності до конкретних методичних рекомендацій. Кожна школа як окрема кон’юнктурна одиниця має певну специфіку. Ми намагаємося провести так, як нам зручно, доцільно, використовуючи місцеві можливості. Тобто, навіть якщо нам направляють рекомендації, ми відносимося до них творчо.

У нас є календар пам’ятних дат, і по ньому ми працюємо. Якщо Міністерство освіти не направило нам якихось певних методичних рекомендацій, то, скажімо, наш кадровий потенціал дозволяє нам вирішити ці питання. Це не є якоюсь необхідністю.

Така дата як День пам’яті жертв політичних репресій та Голодомору в нас відмічалася завжди. Дивно, що до цього часу не було ніякої інформації по акції «Запали свічку пам’яті». На даний момент я навіть не знаю, чи вона проводитиметься на загальноукраїнському масштабі. Проте дітям ми обов’язково про цю акцію нагадаємо.

Барченко Світлана, заступник директора з виховної роботи середньої загальноосвітньої школи №29, Київ:

— В нашій школі є частина учнів, які займаються в правовому гуртку, разом з вчителем історії вони підготували матеріал-розповідь, так званий шкільний лекторій до тижня пам’яті жертв Голодомору. Ці лектори приходять в кожен клас і розповідають. Окрім того, частина класів у нас готує газети, куди заносять цікаву інформацію, свідчення тих, хто пережив голодомор. Ну і звичайно, в п’ятницю на початку дня практично на кожному уроці вчителі ще раз нагадають, що в нас закінчився тиждень пам’яті жертв голодомору і таким чином ми ще раз вшановуємо цих людей.

Так, Міністерство не направляло нам рекомендацій, але тиждень пам’яті ми все-таки залишили. В минулому році ми це робили і, порадившись з учителями, ми вирішили, що це не варто відкидати, незалежно від того, чи спустили «зверху» чи не спустили. Ми ж не тільки те, що з районного відділу освіти надсилають, частково ми й самі якісь заходи плануємо і проводимо.

Ірина Лагода, заступник директора з виховної роботи школи №52, Київ:

— Діти вже оформили великий стенд і повісили. «Уроки пам’яті» як виховні години у нас проводяться окремо по класах чи по паралелях. Якщо хочете можете відвідати, у нас одна виховна година для сьомих класів перенесена на вівторок, тому п’ятниця була зайнята. Вона відбудеться на шостому уроці о 13:20. Взагалі-то, виховні години у нас обов’язково проводяться раз в тиждень. Вони обирають собі тему, якщо є якась дата головна по всій країні, вона і виноситься в тему виховної години.

Те, що нема рекомендацій від Міністерства, ніяк не вплинуло, тому що напрацювання були ще з попередніх років, ними ми користуємося, щось своє доповнюємо. Ми у звичайному режимі працюємо, нам ніщо не заважає.

Оксана Катеринюк, заступник директора з виховної роботи спеціалізованої школи №28, Львів:

— Від понеділка і до завтра у нас проходять тематичні години спілкування у класах. А завтра з дев’ятої до першої години хвилини мовчання згідно графіку у рекреації третього поверху школи. «Уроки пам’яті» у нас проводять вчителі історії, а вчителі української мови та літератури проводять обговорення книжки Василя Барки «Жовтий князь».

Методичні рекомендації нам не Міністерство присилає, а відділ освіти. І вже два рази школа отримала рекомендації з відділу освіти. Є такий лист з відділу освіти від 18.11. 2010, де «рекомендовано провести 26 числа обласну акцію «Незабудки пам’яті», присвяченої вшануванню пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій»».

Але тут вони також посилаються на лист Головного управління освіти та науки облдержадміністрації, на указ Президента України 1998 року «про встановлення дня пам’яті жертв Голодоморів» і 2009 року про додаткові заходи у зв’язку з днем пам’яті жертв Голодомору, на розпорядження голови Львівської облдержадміністрації 2009 року, та доручення голови облдержадміністрації від 10 листопада 2010 року провести 27 листопада о 16 годині акцію «Хвилина мовчання».

Акцію «Незабудки пам’яті» ми проводимо так: на карту України, обтягнену чорною тканиною, діти прикріплюють шпилькою чи скочем незабудки, квітку із цупкого паперу. Спеціально до цього дня ці квіти дітки виробляли на уроках малювання та на уроках праці.

Нагадаємо, Центр досліджень визвольного руху звинуватив міністра освіти і науки України Дмитра Табачника в невиконанні чинного розпорядження Кабінету міністрів про затвердження плану заходів на 2009—2010 роки з ушанування пам'яті жертв Голодомору.

Зокрема, у цьому році Міносвіти не направляло до навчальних закладів методичні рекомендації із проведення присвячених темі Голодомору «Уроків пам'яті», як це робилося в попередні роки; не організовувало виставки, які висвітлюють події, пов'язані з геноцидом українців; не залучали школярів і студентів до пошукової та науково-дослідної діяльності та не організовували зустрічі тих, хто пережив Голодомор 1932—1933 років, з учнями та студентами.

Як відомо, щорічно в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій, в 2010 році цей день припадає на 27 листопада.

Попри відсутність офіційних державних заходів, активісти 27 листопада о 14:30 від станції метро «Арсенальна» влаштують ходу до Національного меморіалу Голодомору, де о 16 годині запалять свічки пам’яті за мільйонами полеглих українців.

Приєднатися до традиційної акції може кожен — о 16:00 запилити свічку та поставити її на вікні.

Катерина Качур

19 березня

Інші дати
Народився Максим Рильський
(1895, м. Київ – 1964) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
Прислухайтесь, як океан співає — Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово — це перлина, Це праця, це натхнення, це людина. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля» (Максим Рильський)
Розгорнути
Народився Марко Вороний
1904 – український поет, театрознавець, перекладач. Переклав українською мовою «Інтернаціонал», «Марсельєзу», «Варшав’янку», багато творів західноєвропейської класики. Автор книг для дітей, збірки віршів «Форвард». Син Миколи Вороного. Репресований.
Розгорнути