chrome firefox opera safari iexplorer

У Коростені обирали найкращі деруни. ФОТО

10 вересня 2012 о 12:05

Цими вихідними у Коростені відбулось справжнє свято для любителів української кухні — там пройшов V Міжнародний фестиваль дерунів. З самого ранку до міського парку сходились жінки та чоловіки у традиційному вбранні — хтось, щоб похизуватись своєю кулінарною майстерністю, а хтось — щоб її оцінити.

Членом жюрі за символічний внесок міг стати будь-який бажаючий. Свої секретні рецепти дерунів представили жителі Коростеня і найближчих міст, учні місцевих навчальних закладів. Окрім вибору найсмачніших дерунів проводились конкурси кращої оди деруну, на найбільший та найоригінальніший овоч, на найкращий національний костюм, а найбільші черги збирались до безкоштовних дерунів від місцевих політиків і на фото поруч з пам'ятником деруну.

Учасники Фестивалю змагались і за увагу до своїх стендів — розмальованими овочами, незвичайними плакатами, оригінальними стравами, голосними піснями і танцями.

Багато гостей відкрили для себе Коростень і з історичної сторони — екскурсії до купальні княгині Ольги, до об'єкту «Скеля» та до пам'ятнику Малу збирали чимало охочих.

Фестиваль Дерунів проводиться у місті Коростені з 2008 року. Проходить в міському парку культури ім. Островського. Головне змагання події — кулінарний конкурс на найсмачніші деруни.

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути