chrome firefox opera safari iexplorer

Літературну премію «Анґелус» віддали письменнику Міленко Єрговичу

22 жовтня 2012 о 09:00

Премію «Ангелус» і 150 000 злотих (389 000 грн) отримав хорватський та боснійський письменник Міленко Єрґович за роман 2009-го року «Srda Pjeva, U Sumrak, Na Duhove» («Срда співає, у сутінках, на Трійцю»), польський переклад якої побачив світ минулого року. Церемонія нагородження відбулася 20 жовтня у Вроцлаві, повідомляє Літакцент.

Єргович один з найвідоміших у світі хорватських письменників.

Українською доступні кілька оповідань і вірші Єрговича в перекладі Катерини Калитко.

Як відомо, до фіналу престижної польської премії «Анґелус» увійшов і Андрій Бондар. Письменника було номіновано за книгу прози «Historie ważne i nieważne», яка побачила світ 2011 року у Вроцлаві. Переклад книжки польською мовою здійснив Богдан Задура.

Також у фіналі премії цього року зустрілися Маґдалена Туллі, Міхал Вітковскі, Томаш Змешкал, Яцек Денель і Ласло Красногоркай.

2011 року «Анґелус» отримала білоруска Світлана Світлана Алексієвич за книгу «У війни не жіноче обличчя». Серед переможців попередніх років – Мартін Поллак і Петер Естергази. Лауреатом же першої премії «Ангелус» у 2006 році став Юрій Андрухович із романом «12 обручів».

Нагорода – статуетка янгола та 150 тисяч злотих – вручається за прозовий твір, перекладений на польську мову і виданий протягом року у Польщі. Її організатори апелюють до вікових традицій Вроцлава як міста зустрічей і діалогу. ANGELUS вручатимуть щороку у грудні тим авторам з Центральної Європи, які піднімають у своїй творчості найважливіші для суспільства теми, спонукають до рефлексії та поглиблюють знання про світ інших культур. До «Центральної Європи» віднесли Австрію, Білорусь, Боснію і Герцеговину, Болгарію, Хорватію, Чехію, Естонію, Литву, Латвію, Македонію, Молдову, Німеччину, Польщу, Росію, Румунію, Сербію, Словаччину, Словенію, Україну та Угорщину.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути