chrome firefox opera safari iexplorer

Унікальний 40-томник українських казок може стати об’єктом ЮНЕСКО

14 червня 2013 о 13:39

Унікальну збірку із семи тисяч українських казок уклали на Буковині. Їх майже 40 років збирав по віддалених селах упорядник, уже покійний Микола Зінчук.

Записаного фольклору вистачило на 40 томів. Тепер багатотомник українських казок претендує на номінацію ЮНЕСКО.  Про це повідомили журналісти телеканалу ZIK.

«Це унікальна праця, аналогів якої немає ані в Україні, ані у світі», — переконує видавець Дарина Туз.

У збірку ввійшли тисячі казок Буковини, Закарпаття, Бойківщини, Полтавщини, Кіровоградщини. Незадовго до смерті 86-літній Микола Зінчук підписав до друку останні п’ять томів «Українських народних казок».

Казки записані оригінальною мовою оповідачів кожного регіону, у них збережено стиль розповіді і місцеві діалекти. Від так, збірка містить тлумачення «особливих слів».

Під час презентації 40-томника й виникла ідея подати видання на номінацію «Об’єкт нематеріальної спадщини ЮНЕСКО». Тепер казки потрібно перекласти англійською, французькою та німецькою мовами. За словами Дарини Туз, допомогу з перекладом готові надати викладачі та студенти Дрогобицького педагогічного інституту.

Нагадаймо, що 40-томне видання «Українські народні казки» від чернівецького видавництва «Букрек» презентували у травні на Київській міжнародній книжковій виставці.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути